Автор з перших сторінок особливу увагу приділяє Олесі, бо це головний жіночий персонаж кіноповісті. Її образ у творі виписано найповніше. Довженко налаштовує нас на лірично-поетичне сприйняття характеру героїні, невід'ємними складовими якого є природна врода, чудовий голос, тонке відчуття краси й уміння її творити (вишивки дівчини).
Мені ця героїня імпонує своєю надзвичайною працьовитістю, талантом співати, вихованістю, стійкою життєвою позицією. Автор так говорить про дівчину: "Була Олеся тонкою, обдарованою натурою, тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою хорошим чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну...". Я вважаю Олесю високоморальною дівчиною, адже вибравши одного разу Василя Кравчину, вона залишається йому вірною (хоч зазнає різних тяжких поневірянь), чекає на його повернення з війти, береже своє кохання, вірить у перемогу добра над злом. Вчинок Олесі, коли вона вирішує подарувати свою дівочу чистоту Василеві, щоб не бути понівеченою ворогом, свідчить про її високоморальність. Хоч у них з хлопцем не було шлюбу, весілля, ритуал вмивання, перевдягання в чистий одяг, спільна вечеря, застилання Олесею шлюбного ложа підкреслюють звичаєву законність їхніх подружніх стосунків.