Волелюбність: "— А в мене така знов удача: утечи! — зареготав Назар. — Мандрівочка—рідна тіточка".
Жартівливість: "Тільки Назар пустує та вигадує, та регоче, поблискуючи перед каганцем зубами…", "Та й зарегоче на всю хату. Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на огні печи, він жартуватиме.".
Дотепність: "…каже Назар. — Придивись лишень до мене добре: то-то ж гарний! то-то ж хороший!", "— Не буде з його нічого, — каже Назар. — Я одразу побачив, що квач, ще тоді, як він Устину обідом нагодував,.. Якби таку жінку та мені — я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала!".
Товариськість: "…каже Назар. — Прощай, Прокопе-брате!.. Та ось трохи не забув. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. Поживай здоров!".