Для композиції твору характерні лаконічні пейзажі та інтер'єри. Це пояснюється тим, що на першому плані – людські характери, їхні дії, вчинки, думки, оцінки того, що відбувається. Описи поглиблюють уявлення читача про героїв повісті. Так, авторка вмонтовує в текст такий інтер'єр сільської оселі: "У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений, квітками сухими й зіллям уквітчаний. З полиці миси, миски й мисочки, і зелені, й червоні, і жовті, наче каміння дороге, викрашаються. Усе таке веселе в тій хаті було, прибране, осяюще: і кужіль м'якого льону на жердці, і чорний кожух на кілку, і плетена колиска з дитинкою". Це помешкання Катрі, і воно характеризує її охайність, бажання жити серед краси, а також виступає контрастом до трагічних подій, зумовлених приїздом панночки. Так само картини природи – квітучої, спокійної, вічної – відтіняють нестерпне життя кріпаків: "Цвіте хутір і зеленіє… Коли б же поглянув хто, що там коїлось, що там діялось! Люди прокидались і лягали плачучи, проклинаючи".