Жанр "Землі" авторка визначила як оповідання. Михайло Коцюбинський у листі до неї писав про "Землю" як про повість, в якій "і природа, і люди, і психологія їх" справляють сильне враження. Традиційно твір відносять до соціально-психологічної повісті, оскільки в ній соціальні питання висвітлюються крізь призму психологізму, змальовується складний душевний стан героїв, їх передчуття, страх перед невідомим. Водночас у творі представлено "найсміливіший розтин селянської психіки" (Дмитро Павличко), змальовано, як соціальна несправедливість пускає коріння в людську душу, спотворюючи її мораль, штовхаючи на злочин. З глибин підсвідомого виринають притлумлені інстинкти, бажання, символічні картини, образи-символи.
Сюжет повісті вибудовується адекватно до розвитку суспільних, ідейних, психологічних і побутових відносин між героями і навколишнім середовищем. "Земля" – центроподійна повість, художня картина світу обертається навколо головного персоніфікованого образу – Землі, яка, немов фокус, вбирає всі суперечності часу і містить усі пружини сюжету, групує героїв і зумовлює їх світосприймання. Отже, мотив влади землі зумовлює сюжетно-композиційну організацію тексту.
Сюжет твору концентричний, події відбуваються у причиново-наслідкових зв'язках. У першій главі подано експозицію і зав'язку головної сюжетної лінії. У центрі картини твору заможний селянин Івоніка, його дружина Марія, сини Михайло та Сава. Михайла скоро мають забрати у рекрути, батько хоче відкупити його, але не виходить. Михайло йде до цісарської армії. Зав'язка сюжетної лінії завершується у третій главі, коли Михайло й Анна (бідна наймичка, яку він кохає) зустрічаються в полі. Паралельно розвивається сюжетна лінія Сави – Рахіри. Розвиток дії пов'язується з перебуванням Михайла у війську. Під час відпустки Михайло окреслив перед Анною вихід із драматичного становища, переконуючи її в можливості щастя закоханих навіть без землі, адже можна жити і працювати в місті. Однієї ночі Сава з Михайлом пішли до панського лісу за жердинами, аби полагодити тин. Другого дня Михайла знайшли в лісі вбитим. Батьки та Анна підозрюють Саву, і небезпідставно. Проте однозначної відповіді, хто вбивця Михайла, не дано.
Події у повісті хронологічно охоплюють час упродовж двох років, проте у творі є ретроспекції і пролепсиси. У епілозі сказано, що сталося в майбутньому з героями.