Григір Тютюнник показує, що прості, звичайні люди у роки війни приходять одне одному на допомогу, діляться останнім, співчувають. Такий приклад показують швець, тітка Марина, дід Бочонок, дід Гарєєв, люди у поїзді, з якими їде хлопець. Водночас є люди, які наживаються з війни. Це бородань з базару, який вимінює речі на їжу, "ворожка", яку зустрічає на базарі Климко.