У портреті Климка автор кілька разів згадує діжурку, акцентуючи увагу на походженні хлопчика з робітничого середовища. Крім того, автор часто згадує босі ноги хлопця. Надворі осінь, а Климко проходить таку довгу дорогу босий: ніщо не зупиняє його на шляху до мети – дістати солі і молока для дитини вчительки.