Самопожертва – це жертвування собою, своїми особистими інтересами заради блага інших. Ця людська риса виявляється у Климка й Зульфата, коли вони запрошують Наталю Миколаївну переходити жити до них у вагову на сортувальні, діляться з нею харчами, хоч і лишилося їх дуже мало. А найбільшу самопожертву вчинив Климко, коли вирушив босий у степ, щоб знайти сіль, на яку можна було виміняти якусь їжу.