Вчителька передумала міняти свою сукню на харчі, бо це була для неї надто дорога пам'ятка про життя до війни. У цій сукні вона зустрічала учнів 1 вересня і у цій сукні приходила на останній дзвінок. Побачивши Климка і Зульфата, Наталя Миколаївна остаточно переконалася, що ця сукня дуже важлива для неї.