Автор: чистий розбишака-халамидник, як Соловей-Розбійник на дереві, хлопець-комашинка, ловкий хлопчак, жилаве, чортове хлопча, зайдиголова.
Друзі: задавака, халамидра, босявка, зараза, скажений цей Федько, Федя.
Мати: кляте ж яке, камінь, а не дитина, сибіряка якийсь, мурло ти репане, нещастечко ти моє, ирод, идоляка, люципер, падлюка.
Батько: сучий сину, паршивцю.
Толя: мурля погане.
Люди на березі річки: паршивець, одурілий хлопець, сукин син, халамидро звісне, пробийголова, шибеник.
Толин батько: паршивець.
Майже всі ці слова характеризують негативне, погане ставлення людей до Федька, але, наприклад, звертання друзів "Федю", коли герой потрапляє у воду, говорить про те, що вони хвилюються за Федька. І це дійсно так, бо хлопці кидаються йому на допомогу і рятують. Від матері впродовж твору не звучало жодного доброго слова, деякого відтінку доброти має хіба "нещастячко моє". Батько теж називає сина не найкращими словами.