Останній розділ справляє на читача веселе враження, бо розповідь про театр у селі викликає усмішку. Коли у кінці повісті знову у небі з'являються лебеді, читачеві разом з Михайликом стає "І хороше, і дивно, і радісно…", пригадується дід Дем'ян, якого, на жаль, уже немає.