У V частині повісті мене найбільше вразив вчинок Павлуся, який сам вирушив у Крим, щоб знайти сестру Ганнусю, яку взяли в полон татари. Павлусеві було лише 15 років, але хлопець уже встиг навчитися у свого дідуся лицарського ремесла: їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Хоч батько і брат Петро переконували хлопця, що шукати Ганнусю марна справа, що це надто небезпечно, сміливий Павлусь вирішив ризикнути навіть своїм життям заради улюбленої сестри. Він мандрує небезпечною довгою дорогою, витримує безліч випробувань, доводить, що він справжній козак.