Художній задум "Хазяїна" виник у драматурга ще під час його роботи над трагікомедією "Сто тисяч" (1889). Не випадково в ній уже наявні побіжні згадки про багатих землевласників Пузиря й Чобота. Та й в образах Герасима Калитки ("Сто тисяч") і Терентія Пузиря ("Хазяїн") знайдемо немало моральних і психологічних збігів. Це маніакальна жадоба грошей, нерозбірливість у засобах збагачення, надмірна ощадливість, що часто наближається до скупості, нехтування правом своїх дорослих дітей самостійно обирати супутників життя, тощо.