Події у романі відбуваються у 15 столітті. Це час зародження козацтва. У Воронівці весною збиралися найметкіші хлопці і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом, а потім почало називатися козакуванням. Дід Кібчик казав таке: "По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця". Повернувшись додому, хлопці мали десяту частку здобутого сплатити старості, але й були такі козаки, що назавжди залишалися у плавнях.