Твір має яскраво виражений автобіографічний характер. Тому ліричний геройі автор твору сприймаються як одна особа. Поезія передає емоції, настрої й почуття людини, яка залишила Батьківщину — Україну, але ні на мить не забула про неї. Ліричний герой твору переживає болюче почуття вимушеної розлуки, про що пише так зворушливо:
А мені ти — фата-моргана
На пісках емігрантських Сахар —
Ти, красо землі несказанна,
Нам немудрим — даремний дар!
У цих словах звучить і гордість за Вітчизну, за її красу, її героїчну історію, і розпач людини, яка пізно зрозуміла, що в житті кожного значить рідна земля, й усвідомлення того, що вже нічого змінити не можна.