На фронт пішов добровольцем. Після двотижневого навчання в чугуївських таборах під Харковом студентський батальйон, у якому був Олесь Гончар, направили на Дніпро.
Багато довелося пережити Гончару-воїнові. Солдат, старший сержант — командир обслуги батальйонного міномета, потім — старшина батареї. Пройдено нелегкий шлях з боями від берегів Росі до золотої Праги. Був двічі поранений, довелося пережити й похмурі оточенські ночі, й фашистський полон. Та письменник-воїн завжди тримався гідно, чесно, достойно. Свідченням тому — ордени Слави, Червоної Зірки і три медалі "За відвагу".