І.Багряний глибоко переконаний у тому, що людина — це найвеличніша з усіх істот, здатна протистояти системі, спираючись на одвічні людські чесноти, християнську мораль, народні сили. Ця людина — борець за національну ідею, готовий витримати тиск системи і відстояти власну позицію і переконання.
Письменник вірить у перемогу добра над злом, яке за його часів мало обличчя тоталітарної сталінської системи.
Ці світоглядні позиції митця сформувалися завдяки власному життєвому досвіду, пов'язаному з перебуванням у Харківській в'язниці, де він на власні очі побачив і відчув на собі дію конвеєру системи Миколи Єжова, на якому деталь за деталлю, гвинтик за гвинтиком не складалися, а розбиралися людські душі. Метою цього "виробництва" було створення людини, позбавленої душі, знеособленої, перетвореної в ніщо, у "дірку від бублика", а основним методом — безперервні муки тих, хто потрапив до нього.