Однією із провідних тем творчості Б. Олійника є тема жінки-матері, як символу всього доброго і чесного на землі. Такими є вірші та поеми "Мати сіяла сон", "Мати", "Пісня про матір", "Заклинання вогню". Поезії про матір склали окрему книгу "Сива ластівка" (1979). Тема любові до матері, непоправного болю утрати, вірності її світлої пам'яті звучить у циклі віршів "Сиве сонце моє" (1978). У дев'яти невеликих віршах постає ліричний образ трудівниці, відданої чесній хліборобській праці, людини, для якої віками утверджені принципи народної моралі були непорушним законом. Від неї і син успадкував її важкий життєвий урок, який тепер має "учити довіку". Глибокі асоціації народжує афористичний вислів: "Умирають матері, та не вмре ніколи Мати".