"Хазяїн" — найкраща реалістична сатирична комедія драматурга, у котрій він показав, як у пореформеному селі відбувалося класове розшарування, як народжувалася сільська буржуазія — глитаї, з яких згодом виростали капіталісти-землевласники. Висміюючи нестримну жадобу до збагачення, що подекуди доходить до абсурду, драматург показав і безсилля інтелігенції у боротьбі з глитаями. Пузир — типовий образ українського капіталіста-землевласника, який вийшов із селян. Шляхом махінацій, шахрайства, експлуатацією праці робітників він нажив великі капітали і робить усе можливе, аби поскуповувати всі землі. Всі його інтереси підпорядковані єдиній меті — мати більші прибутки, а все інше його не цікавить.
"Хазяїн" — твір, що своїм сатиричним пафосом спрямований проти потворних моральних принципів капіталізму. Сам драматург писав у своїх спогадах: "...я сам бачу, що це найкраща моя комедія". П'єса мала великий сценічний успіх.