Тяжка виснажлива робота (Ганна все життя, не покладаючи рук, працювала в колгоспі), гіркі образи й кривди, яких завдало їй сільське начальство, наклепи на сина Грицька, що був останньою надією матері, підірвали сили та здоров'я Ганни: вона не могла більше працювати. І от її віддано до суду, де судять за неробство й ледарство, визнають винною і виносять вирок: "засудити на півтора роки виправних робіт, але, враховуючи, що всі попередні роки працювала в колгоспі справно, враховуючи також те, що лишилася вдовою, що її чоловік і два сини загинули на фронті, замінити виправні табори примусовою працею при колгоспі".
Не витримавши такої ганьби, образи, кривд, Ганна вмирає.