Павличко Дмитро — Дзвенить у зорях небо чисте...

Як цілий природний цикл. Автор порівнює любов юнацьку й зрілу, проводячи паралелі з природою. Перше кохання поет порівнює з гінкою тополею, яка може зазеленіти і в прохолодний весняний день. Любов молодої людини подібна до ранньої черешні в цвіту, який пізній приморозок здатний оббити, на відміну віл любові зрілої, в основі якої — міцна дружба та взаємопідтримка, а також уміння відрізнити важливе від другорядного. Авторові вона уявляється яблунею в плодах.