Підмогильний Валер'ян — Місто

Місто письменник змальовує в імпресіоністичній манері. Воно бачиться зсередини. Місто лякає спочатку головного героя своєю таємничістю, неосягненням, а далі, у міру пізнання, воно розкривається ясніше й чіткіше. Місто має свій аромат і свій смак. Воно пахне вишуканими жіночими парфумами, смаком ніжного тістечка, до якого годі приписувати будь-яку з назв сільських ласощів. Місто змінює настрій: буває яскраво-сонячним і похмурим...

Роман дійсно екзистенціалістський, адже у ньому порушуються питання сенсу життя, смерті, пізнання своєї сутності, сутності людини взагалі. У центрі уваги письменника — доля особистості у сучасному світі, проблема відчуження, нівелювання особистості, яка пізнає себе і життя у межовій ситуації. В. Підмогильний, як довели дослідники, випередив естетику французького екзистенціалізму, започаткувавши жанр інтелектуального роману в українській прозі.

Для нього підкорення людиною міста — об'єктивний шлях людської цивілізації. Але йдеться про споконвічно "селянську" Україну, у якій тільки на початку XX століття почало бурхливо розвиватися і місто, в яке потяглися тисячі таких, як Степан. У жодному зі згаданих романів світової літератури не порушувалася проблема маргінальності, яка є однією з найболючіших у романі В. Підмогильного. Саме через це письменник акцентує увагу не на соціальній, а на психолого-філософській площині процесу завоювання і підкорення міста героєм.

У Підмогильного місто є носієм культури. Саме туди їде головний герой здобути науку і водночас з місією завоювати зрусифіковане царизмом місто, таким чином усунути антагонізм між ним і селом.