Гаврош Олександр — Різдвяна історія ослика Хвостика

Пригадай, як називають такий елемент у творі.

Ослик впродовж усього твору часто згадує овечку Берту. "Хвостик згадував трьох овечок, з якими мешкав у стаєнці отця Теодора. Дві були чорняві, i тільки Берта, ах, красуня Берта! була білявкою. Де ти тепер, мій друже сердечний, моя незагоєна рано? Ослик зітхнув. Він добре пам'ятав, відколи почалися його нещастя". Спогади ослика можна назвати ретроспекцією (погляд у минуле, аналіз минулих подій, вражень), а елемент, з якого почалися поневіряння Хвостика, називається зав'язкою.

Автор хотів підкреслити, що прізвище сторожа зовсім невідповідне, адже він перечитав всю домашню бібліотеку і спростував прізвище своїх малоосвічених предків

Автор описує злодіїв так, що ті одразу викликають у читача негативне враження. Наприклад, Карло виглядає недоумкуватим, постійно мовчить, у нього немає власної думки. На вигляд злочинці – "побиті життям чоловіки непевного віку". Гога мав у роті залізний зуб, а його обличчя було подовбане віспою. Вчинок цих чоловіків я засуджую, адже будь-яка крадіжка є злочином, за який вони повинні нести покарання.

Події відбуваються у Різдвяний час, коли дивовижно переплітаються долі різних людей, аби допомогти комусь здійснити мрії, зробити світ кращим, а людей – щасливішими. Це час очищення, усвідомлення і зміни себе. І саме завдяки дивам Святвечора змінилася доля багатьох героїв повісті-казки.

Отець Теодор – життєрадісний молодий священник з карпатського села, який носив сучасний одяг і мав приємне обличчя з лагідними карими очима та довірливою усмішкою. Люди його любили, отець займався релігійним та культурним життям села, влітку організовував християнський літній табір для дітей, побудував хресну дорогу у горах. Він жив з родиною на околиці села в духовному центрі. Наближалися Різдвяні свята, і отець Теодор планував здивувати односельців вертепом, який готував із сільською молоддю.

Твір Олександра Гавроша має саме такий жанр, бо це великий епічний твір, у якому розповідається фантастична історія, події відбуваються під час різдвяних свят. Персонажі повісті цікаві тим, що автор наділяє кожного з них якимись особливими рисами, проте нікого не ідеалізує. В образах людей і навіть тварин ми бачимо живі характери з позитивними й негативними якостями і звичками.

Ослик хотів порадитися, як йому потрапити в місто, щоб ще раз побувати на сцені. Від Аліси він дізнався, що місто недалеко: година-дві швидкого бігу. Туди можна дістатися трасою або навіть путівцем через поля. Кобила дала розумні поради, підбадьорила ослика, змісила повірити у власні сили.

Поведінка Романа Нечиталюка свідчить про те, що він добра і милосердна людина. Він не залишив ослика Хвостика замерзати на холоді, а впустив у свою будку.

У фінальному епізоді Хвостик i Берта "кинулися назустріч одне одному, i за мить їхні вологі писочки торкнулися. Вони плакали i сміялися заразом, без угаву розповідали, що пережили за цих пів року". Різдвяна історія Хвостика закінчилася щасливо, він "був такий щасливий, що його мало не розірвалося від утіхи. Адже всі його мрії здійснилися!".

Головним героєм є ослик Хвостик, бо він перебуває в центрі уваги письменника, з ним пов'язані основні події твору. Хвостика зображено широко, усебічно розкривається його характер, це позитивний герой, з яким трапляється дуже багато пригод і який не здається, прямуючи до своєї мети.