- Згадайте, що таке кирея. Поміркуйте, чи можна це слово вважати символом. Якщо так, то що воно символізує?
Кирея – верхній одяг до п'ят, зроблений зі шкіри, сукна чи вовни, без рукавів, з хутряним коміром або з відлогою. Кирея нагадує плащ, але виготовлялася переважно із сукна, тому намокала. У повісті це слово набуває значення символу, бо символізує захисток, тепло, підтримку, для дорослого автора кирея нагадує найкращі дні дитинства.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Знайди й прочитай епізод, у якому виявляються стародавні язичницькі вірування діда Дем'яна. Пригадай, з яким язичницьким богом вони пов'язані
Появу різних комах та плазунів навесні наші предки пояснювали тим, що Дажбог "відімкнув" землю. Для цього він посилав на землю пташок із ключами. Дідусь Дем'ян вірив, що лебеді приносять весну на крилах, а сонце ключами відмикає землю.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Знайди, як в тексті автор згадує про свою матір. Поясни, який вплив вона мала на формування особистості Михайлика
"Мати радісно перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже бачила себе в городі посеред літа, коли ноги веселить роса, а очі й руки — різне зілля… В її устах і душі "насіння" було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками — нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю...
Читати відповідь повністю → - Знайдіть абзац, який починається словами: "Машинерія твоя летить, аж гуде, вітер у вухах пересвистує…", і визначте в кожному реченні присудки
"Машинерія твоя летить, аж гуде, вітер у вухах пересвистує, збоку собаки гавкають, на дзвіниці дзвонять, перед тобою хати хитаються, підстрибують, уся земля йде обертасом, а ти, мов кум королю, розсівся на своїх ногах, щоб не так мерзли, і переганяєш дівчат або якогось страхополоха, з розгону врізаєшся у чиїсь санчата і м'ячем вилітаєш на сніг...
Читати відповідь повністю → - Знайдіть і виразно прочитайте рядки, у яких ідеться про ставлення матері Михайлика до насіння й городини. Про яку рису українських селян це свідчить?
"В її устах і душі "насіння" було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками — нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледащого...
Читати відповідь повністю → - Знайдіть і прочитайте діалог між Михайликом та Андрієм. За допомогою яких мовних засобів письменник досягнув комічного ефекту?
"— Пустіть мене, дядьку, у театр. — Чого захотів! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують! — Я вже знаю, де вони зимують... — жалісно заскімлив, бо не раз про це чув од дорослих. — А куди Макар телят ганяє, теж знаєш? — уже з цікавістю покосував на мене парубок. — І це знаю, — бадьоріше відповів я. — Ну, а де роги козам правлять? — Теж знаю. — А по чому фунт лиха? — Це як на якому ярмарку, — посмілішав я...
Читати відповідь повністю → - Знайдіть і прочитайте уривки (перед знайомством із жінкою-жебрачкою і після нього), у яких М. Стельмах використав прийом контрасту. З якою метою вжито цей прийом?
Перший уривок: "Думаючи про своє, я виходжу на другу вулицю і в цей час збоку чую неласкавий чоловічий голос: — Бог дасть, жінко добра. Бог! Він багатший за нас. Ці слова приглушує гарчання собаки й важкий брязкіт ланцюга. Я оглядаюся на подвір'я, обнесене глухим високим частоколом, де затих голос чоловіка, щоб його продовжував собачий гавкіт. Крізь нього я чую ще із сіней: — Звідки ж вони? — Та ніби з Херсонщини, — байдуже відповів перший голос...
Читати відповідь повністю → - Кому присвячена повість М. Стельмаха?
Батькам письменника. Така присвята є свідченням любові до них і вічної пам'яті.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Михайлик навчився читати самотужки. Розкажи, яку роль в його житті відігравала книжка
Книжка відігравала у його житті велику і важливу роль. Заради книжки хлопчик навіть пішов на крадіжку у мами гарбузового насіння, яке вона збиралася висівати. Також Михайлик наважується піти до священника і попросити хоч якусь книжку, щоб почитати, адже хлопець у селі не мав можливості не те що читати різні книжка, а роздобути хоча б яку-небудь. Матір часто сварила сина, коли бачила його за читанням, та хлопчик примудрився зробити каганець і читати вечорами на печі так, щоб вона не бачила. Ця любов до книг згодом переросла у вміння писати, а Михайлик став письменником – Михайлом Стельмахом.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Михайлик про свої відчуття в поповій хаті розповідає так: Я печу раки і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди. Сором, затятість і гордість змагаються в мені, а до очей зрадливо підкочуються сльози. Чому саме сором, затятість і гордість проявилися в хлопчика в ці хвилини?
Сором проявився тому, що хлопчик усвідомлював, що він бідний, навіть не має взуття; затятість проявилася, бо він вирішив добитися свого і все-таки отримати хоч якусь книжку; а гордість хлопчик відчував, бо вмів читати і хотів показати, що й прості люди на щось здатні.
Переглянути відповідь на окремій сторінці →