Дрозд Володимир — Ирій

Якщо на початку твору Пакуль для Михайла — болото, з якого треба вирватися, а Ирій — щось недосяжне, високе, то пізніше юнак доходить думки: не Ирій — "країна твого майбутнього, а Пакуль". Чому? Та тому, що Пакуль — "це країна твого першого слова, першої любові, першої ненависті; Пакуль — це твій Ирій, що в нього ти до кінця днів своїх повертатимешся... Пакуль — це ти сам". Цей епізод у повісті можна назвати ключовим. Де б людина не була, її завжди притягує до домівки, душа переповнюється спогадами.

Начитаний та розумний, мрійник та фантазер, працьовитий і турботливий,любить природу і відчуває її красу, романтик (прагне героїчного і подвигу), має багату уяву і почуття гумору, мужність і благородство, готовий до самопожертви, чесний, правдивий, трохи марнославний.

Пакуль.

Світогляд, який зазнає змін, коли формується, захоплення, закоханості, погляди та уявлення, фантазії та мрії. Швидкоплинним можна вважати і прагнення матеріального збагачення; містечкове мислення, корисливість та егоїзм.

"...й ночує на ясно-зелених пагорбах, де карасі надвечір вичалапують на піщаний берег і лагідно бесідують із щуками, де вовчиці вигодовують своїм молоком ягнят, а лисиці наглядають за курчатами, аби ті не заблукали у лісових нетрях..."; "...звідки дме теплий вітер, що приносить відлигу у найлютіші морози..."; "...край морозива в крихких відерцях, які обгризаєш, наче шкурку груші, аби потім надовше лишився в роті смак солодкого молока... країна морсу, ситра і халви..."; ".....