Мольєр

Мольєр уславився як комедійний актор.

Мольєр створює "високу комедію". Вона відрізняється від звичайної комедії введенням у сюжет елементів драматичної дії, змішанням в одному творі героїв із високих та низьких жанрів. У комедію Мольєр переносить високу моральну проблематику, яка притаманна трагедії, починає порушувати в комедії серйозні суспільні проблеми.

Мольєр продовжив гуманістичні традиції Шекспірівської драматургії, підніс комедійний жанр на якісно новий рівень розвитку; у розважальний жанр увів гостру сатиру. На відміну від інших сатириків, Мольєр таврував представників вищих верств населення. Мольєр звертається у своїх п'єсах до гострих проблем сучасності. Творчість цього письменника заклала основи для подальшого розвитку світової драматургії.

Відмовившись продовжувати справу батька-шпалерника, Жан Батіст взяв собі сценічне ім'я Мольєр і вступив до трупи акторів, разом з якими заснував "Блискучий театр". Після розпаду колективу приєднався до акторської трупи Ш. Дюфрена. Знайшов себе в жанрі комедії. Після 13 років роботи в театральній провінції

1658 року Мольєр робить спробу завоювати паризьку сцену. Завдяки фарсу "Закоханий лікар" він отримав підтримку короля і театральне приміщення Пті-Бурбон. Подальші роки — боротьба за місце на сцені, напружена праця драматурга й актора і смерть майже на сцені.

"Завдання комедії, — писав Мольєр у передмові до п'єси "Тартюф", — полягає в тавруванні людських вад..." Отже, об'єктом висміювання в п'єсах драматурга стали недоліки суспільного ладу та людські вади.

Прийом певної невідповідності, створений ще Аристотелем. Суть прийому в тому, що сприйняття героєм самого себе і сприйняття його іншими — різне; це її створює комічний ефект.