В образі Гобсека відчутне поєднання елементів реалізму й романтизму. Так, суто реалістично й детально описана його професійна діяльність, зокрема — механізм позичання грошей. Бальзак, маючи практичний досвід роботи в юридичній конторі, добре знав усі деталі тогочасного оформлення фінансових оборудок і взагалі діяльності лихварів. З яким знанням справи й водночас як іронічно письменник описує "благородні поривання", що виникли в душі лихваря під час зустрічі з працелюбною та скромною Фанні Мальво. Ці сентименти старого скнари, які закінчуються традиційним підрахунком відсотків, не можуть не викликати посмішку: "Я майже розчулився. У мене навіть виникло бажання позичити їй грошей усього лише з дванадцяти відсотків, аби допомогти їй купити яке-небудь прибуткове діло. "Е, ні, — сказав я собі. — У неї, либонь, є двоюрідний братик, який змусить її ставити підпис на векселях і оббере бідолашку"".
Водночас старий лихвар не позбавлений рис романтичного героя: він живе усамітнено (традиційна романтична самотність), достеменно невідомо, хто він, звідки прибув і як нажив свій величезний капітал. Із цього приводу Дервіль каже: "Я нічого не знаю про його минуле життя. Можливо, він був піратом; можливо, мандрував світом, торгуючи діамантами чи людьми, жінками чи державними таємницями". Гобсек, як і герої літератури романтизму, особистість сильна й незвичайна. ГІо-романтичному грандіозні й навіть титанічні масштаби його діяльності. Винятковим у своїй філософічності є його розум. Та й уся постать цього жерця золота глибоко символічна: "Цей дідок виріс у моїх очах, перетворився на фантастичного ідола, на уособлення влади золота. І життя, і люди вселяли мені в ту хвилину жах". Показово також, що й адвокат Дервіль починає розповідь про Гобсека, уживши слово "романтичний": "Ця історія пов'язана з романтичною пригодою, єдиною в моєму житті".
Однак усі ці романтичні риси всупереч реалістичній суті характеру Гобсека лише посилюють специфіку бальзаківського реалізму на ранньому етапі його розвитку.