Я погоджуюся з цією думкою, бо особливістю композиції повісті "Гобсек" є те, що вона написана як "розповідь у розповіді". Спочатку звучить голос автора, від імені якого ведеться оповідь, а потім – голоси оповідачів: Дервіля й Гобсека, які теж передають багатоголосся свого оточення. Автор ще й ускладнює сприйняття образу головного героя читачем. Ми сприймаємо Гобсека під трьома кутами зору: а) Гобсек – очима його жертв: б) Гобсек – очима Дервіля: в) Гобсек – як він сприймає себе сам. Читач повинен враховувати всі ці три кути зору.