Образи Ніколь та Ков'єля є художньою опозицією до представників пихатої і чванливої дворянської знаті й недалекоглядного міщанства. Незважаючи на те, що вони слуги й не мають ні сану, ні грошей, ці персонажі є художнім утіленням авторського ставлення до простого народу, його поваги й доброзичливості до людей, у яких брак освіченості та "права гаманця" компенсується природною кмітливістю, завдяки якій вони стають справжніми господарями ситуації й не тільки влаштовують особисте щастя, а й турбуються про долю своїх господарів. Ніколь і Ков'єль доводять, що цінність людського життя й людини як особистості полягає в здатності керуватися здоровим глуздом та вимогами моралі, не втрачаючи при цьому почуття власної гідності.