Хоч Сью і Джонсі подруги, вони мають зовсім різні характери. У момент випробувань Сью не здається: хоч їй страшно за життя подруги, вона дозволяє собі поплакати лише на самоті, а перед подругою вона демонструє впевненість у тому, що все буде добре. Захворівши, Джонсі втрачає будь-яку надію, не хоче боротися за своє життя, вірить, що з останнім обірваним вітром листком обірветься і її життя. Лише наприкінці твору дівчина говорить, що хотіти вмерти – це гріх, і починає боротьбу. У цьому їй допоміг листок, який залишився на гілці і який намалював Берман.