Джонсі втратила надію на одужання і покладалася на останній листок плюща. У душу героїні запали відчай, втома, туга. Вона вирішила, що з останнім листком завершиться і її життя. Та коли Джонсі побачила, що листок не опадає, у неї вселилася віра у краще, вона вирішила, що повинна жити. Для неї останній листок перетворився у віру в краще, підштовхнув до боротьби за життя. Для Бермана останній листок, який він намалював, став його омріяним шедевром, бо подарував Джонсі віру і надію. Старий художник сам того не розуміючи, здійснив найкращий вчинок за все своє життя, показав приклад самопожертви, довів, що у його душі є місце для співчуття, небайдужості, розуміння чужої біди. Листок Бермана – символ щирості людського серця, що здатне творити добро, символ безсмертя, великого гуманізму.