Готуючись до написання повісті, письменник величезну увагу приділив ознайомленню з фольклорним матеріалом – піснями, думами, баладами про добу козаччини. Опис битви під містом Дубно створений у фольклорному ключі. Не випадково Тарас Бульба саме тричі звертався до своїх побратимів. Козаків тут автор уподібнює до казкових богатирів, що боронили свою землю від усякої нечисті. Легендарне життя Мусія Шила, героя повісті, перегукується із життям Самійла Кішки – героя однойменної думи. Пісня "Ой, на горі там женці жнуть" близька образом люльки до епізоду, як Тарас попадає в руки ворогів, повернувшись за загубленою люлькою, а також проблемою ставлення до жінки в ті далекі часи. Образ Остапа, його героїзм мають підґрунтям думу "Про Івана Коновченка". Характеризуючи образ Андрія як зрадника, можна звернутися до пісні "Ой був в Січі старий козак". Аналогії вірності батьківщині і православній церкві, мужності і звитязі запорозьких козаків знаходимо у багатьох думах і піснях українського народу. Тому фольклор є однією із основ історичної повісті Гоголя "Тарас Бульба".