Розширенню світогляду хлопця найбільше сприяв дядько Максим. Завдяки Максиму, сліпий у всьому, де це було можливо, полишений був на власні зусилля, і це дало якнайкращі наслідки. Петро затямлював пісні, ще уважніше ловив голоси навколишньої природи і часом вмів узагальнити їх вільною імпровізацією. У 9 років хлопчик почав отримувати перші уроки від дядька.