У Петруся Йохимові мелодії викликали захоплення, задумливо-журні мотиви подобалися хлопчику на відміну від гучної і хитрої, яка вимагала неабиякої гнучкості пальців, музики на піаніно. Йохим мав безпосереднє музичне почуття, "його вчила нескладних мотивів ця природа, шум її лісу, тихий шепіт степової трави, задумлива, рідна, старовинна пісня, яку він чув іще над своєю дитячою колискою".