Єгорій і Роман – сліпі ченці, які живуть у N-ському монастирі. Єгорій озлоблений на весь світ через свою сліпоту. Він грубо лає сільських дітей, які просять пустити їх на дзвіницю. Він заздрить Роману, бо той народився не сліпим, а осліп у 7 років, тож пам'ятає свою матір. Єгорій – замкнутий, жорстокий і заздрісний. Роман повна його протилежність. Сліпота не зробила його серце "незрячим". Він відкритий до людей, йому жаль дітей, яких він називає пташками Божими і щиро любить. Свою сліпоту ченець Роман не сприймає як кару, не ставиться до інших так, наче вони винні у його хворобі.