Лірика Фета — це всесвіт краси, у якій є три складові частини — природа, кохання і пісня. Природа посідає в його творчості найважливіше місце, що підтверджується навіть у назвах багатьох його циклів віршів: "Весна", "Літо", "Осінь", "Сніги". Фет — поет-романтик. Він ідеалізує природу. І чим сильніше захоплює його естетичне сприйняття природи, тим далі він відходить від реальності. У фетівському зображенні природи пейзажним картинам та замальовкам притаманне чарівне романтичне звучання. У Фета природа живе своїм, глибоким, таємничим життям, а людина лише на вищій сходинці свого духовного піднесення може доторкнутися до цього життя. У більш пізніх віршах картини природи перетворюються на алегорії, але завжди життя природи цілісне й зберігається як ідеал, як вища мудрість.