1812 року почалася Вітчизняна війна, у якій зійшлися дві сили, дві армії; французька на чолі з Наполеоном і російська на чолі з Кутузовим. Москва була приречена. Якби Кутузов вирішив обороняти місто, то російська армія зазнала б великих втрат. Кутузов залишив Москву. Наполеон, ввійшовши в місто, підпалив його. Але незабаром він зрозумів тактику російського полководця і послав Кутузову пропозицію про мир, але той не побажав вести з ворогом ніяких переговорів. Наполеонові довелося залишити Москву. Кутузов зробив так, що Наполеон змушений був іти до Можайська і відступати небезпечною для ворога Смоленською дорогою. Ця дорога була згубна для французів: там стояли спалені міста й розорені села. У ці дні вийшла байка Крилова "Вовк на псарні". У сірому вовкові кожний міг впізнати Наполеона в його сірому похідному сюртуку, а в переговорах Вовка з Ловчим — спроби Наполеона домовитися з Кутузовим.
Після бою під Червоним Кутузов об'їжджав війська, вітаючи їх з перемогою, а потім, посміхаючись, витяг з кишені складений вчетверо папір. "От послухайте, яку мені надіслав баєчку наш байкар Крилов..." Кутузов став читати. Дійшовши до слів "Ты сер, а я, приятель, сед", генерал зняв свій кашкет, і всі, побачивши його сріблясту сивину, не змогли утриматися від захоплених вигуків. Коли ж він прочитав заключні слова байки, то по війську прокотилося голосне "ура".