1834 року Оноре Бальзак задумав створити грандіозний цикл романів, який пізніше назвав "Людською комедією". Завдяки надзвичайним здібностям та наполегливій праці письменник практично повністю здійснив цей задум, написавши 90 романів із запланованих 120. У цьому циклі Бальзак постав як історик, дослідник суспільства. У передмові до "Людської комедії" автор пише: "Ідея цього твору народилася внаслідок порівняння людства із тваринним світом" — все живе і діє за єдиним законом: "кожний для себе". "Людська комедія", — писав Бальзак, — повинна показати всю соціальну дійсність, нічого не обійти з людського життя, жодного чоловічого чи жіночого характеру, жодної професії, жодної соціальної групи, жодного французького краю, ані дитинства, ані старості, ані зрілого віку, ані політики, ані права, ані воєнного життя. Головне — історія людського життя, історія соціальних стосунків, — не вигадані факти, а те, що скрізь відбувається". У "Людській комедії" Бальзак показав, як буржуазні стосунки проникають скрізь, як об'єктом купівлі-продажу стають навіть совість, честь, людська гідність.