Спочатку "Пригоди Тома Сойєра" задумувалися письменником як дошкульна пародія на тогочасну дитячу літературу (так звані "книги для недільних шкіл"), яка в сентиментальному стилі змальовувала ідеальних "чемних", вихованих хлопчиків та дівчаток. Заслуга Марка Твена полягає не лише в тому, що він виступив проти такої літератури, а й у тому, що в образі невтомного шибеника Тома зумів з неперевершеною художньою майстерністю втілити свої педагогічні ідеї.