Читаючи про вигляд Сантьяго, ми дізнаємося, що він був старий, виснажений, його руки мали безліч давніх рубців від жилки. Письменник використовує метафори: "потилицю його поорали глибокі зморшки", "плями збігали вниз по щоках до самої шиї", порівняння: рубці "старі, як борозни на пересохлій землі". Очі – промовиста деталь зовнішності старого: "Геть усе в ньому було старе, крім очей, а вони мали колір моря і блищали весело й непереможно". Тут звучить лейтмотив образу людини, яка не здається.