"Перше перехрестя" дає читачеві вибір, який розділ зробити початком твору: "Панна Хатчепсут" чи "Давид Сенмут, архітектор". Підсумком "першого перехрестя" став дивний обмін запальничкою і скляним равликом між продавчинею та покупцем. "Друге перехрестя" дає вибір читачеві, яким буде фінал твору, хоч автор радить прочитати обидва фінали. За основу цих фіналів взято мотив здійснення заповітного бажання: молоді люди, змучені самотністю й порожнечею життя, у Святвечір запалюють свічку свого кохання. З негативної версії фіналу (смерть героїв від вибуху) випливає висновок про фатальне кохання, яке призводить до трагічної загибелі закоханих, але зберігає їхні імена у вічності, а в позитивній версії – думка про те, що кохання долає смерть і відкриває шлях до нового життя.