Чим образ українського гетьмана приваблював європейських митців?
Поему "Мазепа" Байрон написав під час перебування в Італії в 1818 чи 1819 рр. На початку твору він подав довідку про те, що в її основу покладено один з епізодів з "Історії Карла XII" французького письменника Вольтера. У Європі побутувала легенда про Мазепумв кількох версіях. За однією з них, Мазепа, перебуваючи у своєму маєтку на Волині, мав любовний зв'язок із дружиною шляхтича, був ним викритий і покараний: його прив'язали до коня й відпустили в поле. Але це був не дикий кінь, приведений зі степів, а кінь самого Мазепи, і поніс він його не в степи за сотні кілометрів, а в його ж маєток, розташований неподалік. Французький письменник Вольтер навів цю історію у своїй книжці та доповнив епізодом про дикого коня, який примчав прив'язаного Мазепу за кілька днів на береги Дніпра. Європейських митців образ гетьмана приваблював цією неймовірною, фантастичною історією, а також тим, що Мазепу знали як видатного державно-політичного і культурного діяча, людини з європейською освітою і прогресивними поглядами. Байрон зробив свого героя бунтарем, який кинув виклик суспільству, його законам та моральним нормам і за це поніс кару. Зазнавши кривди, він став месником.