Наприкінці оповідання згадано про закон "Каяття не рятує від кари". На мою думку, для людей цей закон можна трактувати по-різному. Якщо це важкий злочин, який несе певні наслідки, то навіть коли є каяття, повинна бути кара. Адже людина до моменту вчинення злочину знала, які можуть бути наслідки. Коли ж людина у повсякденному житті вчинила погано чи була нечесною, в більшості випадків достатньо каяття і того, що надалі вона так більше не робитиме.