Як і фольклорні пісні, вірш зачаровує щирістю, мелодійністю та простодушністю. Роберт Бернс щиро вірив у те, що шотландська пісня не повинна загубитися в минулому, тому звернувся до народного мотиву кохання. Краса кохання розкривається через образи троянди та музики, що є традиційними символами у фольклорі. У вірші, як і у фольклорних піснях, це почуття постає піднесеним, ніжним, шляхетним, щасливим. Читач знаходить у творі почуття і думки, суголосні власним переживанням.