Ліричний герой вірша звертається до сина, про це ми дізнаємося з останніх рядків: "Тоді весь світ тобі належить, сину, І більше: ти – Людина, сину мій" (у художньо-філософській інтерпретації Є. Сверстюка). Проте цей твір можна сприймати не лише, як звернення батька до сина, а як духовний заповіт Дж. Р. Кіплінга до всіх наступних поколінь.