Сцена на цвинтарі одна з найважливіших у п'єсі. Вона сповнена трагізму, бо Гамлет дізнається про смерть Офелії, спостерігає за її похороном. На початку сцени Гораціо і Гамлет стають свідками розмови гробокопів, які давно стали байдужими до чужого горя. Вони розмірковують про те, чи по закону тут хоронитимуть вельможну пані, яка втопилася. Простому гробокопу "Прикро, та й дуже, що теє панство має на цім світі більше прав топитись та вішатись, ніж прості християни". Коли гробокоп викидає з ями черепи, Гамлет дізнається, що один із черепів належить королівському блазневі Йоріку. Герой вигукує в розпачі: "Бідний Йорик!". Цей вислів став крилатим, означаючи глибокий жаль до людини перед лицем неуникної смерті. Тримаючи у руках череп, Гамлет виголошує свій монолог, у якому розмірковує про життя і смерть.