Поміркуйте, у чому причина зміни поведінки принца.
У найперші миті, коли Гамлет дізнається від привида правду, пристрасть бере гору: повен ненависті до дядька і відрази до матері, він клянеться помститись за батькове вбивство. Кмітливий розум принца тут-таки знаходить спосіб, з допомогою якого найпростіше досягнути мети: легке божевілля, дивацтво. Дивакові все сходить з рук – навіть убивство короля можна пояснити станом афекту. Ми розстаємося з Гамлетом, коли він іде молитися. Наступні дії Гамлета свідчать про те, що він надто розважливий у своїй "справі помсти". Замість діяти, Гамлет безнастанно вагається, розмірковує, виголошує самозвинувачувальні і філософські монологи. Гамлета роздирають протиріччя, він хоче переконатися, отримати якісь докази, що Клавдій справді винен.