Першою реплікою Гамлета у творі є його відповідь королю Клавдію:
Король
…Щасти тобі, Лаерте! Хай повік
На добре діло час тобі слугує.
А ти, небоже Гамлете, мій сину...
Гамлет
(убік)
Хоч родич я, та не такий вже й рідний.
Ця репліка головного героя говорить про те, що він почувається тут чужим, брат його покійного батька, теперішній король Клавдій, не є для Гамлета близькою людиною.