У вірші переважають виражальні засоби, а головним із них є звуконаслідування. Тут спостерігається евфонічна організація вірша, яка створюється шляхом добору й поєднання звуків. Асонанси й алітерації чудово відтворюють осінній душевний стан поета, коли "все в'яне й вмирає" і він відчуває себе "мертвим листком", гнаним "злим вітром".