Особливість твору полягає в тому, що тут порушені межі поміж простором (об'єктивним і суб'єктивним) і часом (минулим, теперішнім, майбутнім). Головне для Верлена – створити враження, настрій, викликати відповідні асоціації у читачів, схвилювати їх мелодією осінньої пісні. Поданий у вірші імпресіоністичними штрихами осінній пейзаж цілком перетворюється на "пейзаж душі", який до того ж "перекодовується" в мелодію. Цим спричинена надзвичайна складність перекладу "Осінньої пісні" іноземними мовами, зокрема українською.