Новаторство Вітмена полягало у: відмові від традиційної форми віршування; вільному змісті, сміливих образах, розкутих ідеях; використанні верлібру; переліку у поетичному творі подій, фактів, явищ для створення ефекту всеохопності; простих і яскравих образах; емоційності мови, сповідальності і щирості віршів; оформленні складних філософських проблем у прості судження; перефразуванні думок із відомих книг; поєднанні різних фрагментів в один цілісний твір; новизні тематики; оптимізмі, філософії радості і братерства.